By Дорогі читачі, сьогодні вашій увазі я представляю гру, яка не вимагає великих витрат будь-чого, але має всі шанси запасти в душу. If On A Winter’s Night, Four Travelers (“Якщо четверо мандрівників зимової ночі…”) – попри свою чималеньку назву, це коротка гра на 2-2,5 години. До того ж вона безкоштовна!
Загадковий потяг мчить засніженими степами десь у Центральній Азії. Невідомо звідки і куди. На борту триває приємна вечірка. Грає меланхолійна музика, гості у вишуканих костюмах і претензійних масках потягують коктейлі. Та декотрі з них не можуть згадати, як вони взагалі потрапили на цей рейс. По черзі вони переповідають, що передувало посадці (якщо вона взагалі була), і діляться своїми непростими життєвими історіями.
Історій загалом три, якщо не рахувати епілогу. Кожна частина має свою динаміку, як в плані сюжету, так і в плані ігроладу. Скажімо, перша історія камерна, коротка, складається майже винятково з діалогу, втім апелює до низки подій у реальному світі. І вона розкривається повноцінно лише якщо пройти її двічі. Натомість остання оповідь лінійна і дуже нагадує класичні жахастики Лавкрафта, що по ходу стають дедалі більш езотеричними.
Усі історії по-своєму трагічні. Це жахастик, але радше навіть не психологічний, а екзистенційний. Адже ці оповіді не просто про втрату відчуття реальності чи потаємні страхи. Це три історії про несправедливість життя, непереборність випадкових, але доленосних дрібниць, безпомічність і безвихідь. Передовсім, це гра, яка дуже добре викликає співчуття.
З точки зору ігроладу, це класична адвентюра/головоломка з пошуком потрібного предмета і його застосуванням у правильному місці. За всю гру було лише одне місце, де я не одразу зрозмів, що слід робити, і ще одне, де знадобилася підказка, щоби пройти далі. Але решта гри потребує дуже помірних зусиль і концентрації.
Якщо говорити про візуальний стиль, невтомно повторюю, що я НЕ люблю пікселяцію. Але тут вона застосована просто майстерно! Гра світла і тіні, передача настроїв через колір, оповідь через другорядні зміни у сцені – це все дуже на висоті.
Як приклад – вживання заспокійливого героїнею другої історії. Її світ змінюється із похмурого і дощового на яскравий і теплий. Візуальні зміни наголошуються зміною ігроладу, коли героїня може зробити набагато більше, наприклад, роздивитися деталі картин, які досі видавалися (були?) завішаними тканиною. І яка версія світу правильна – те іще філософське питання. Можливо, заспокійливе полегшує підтримку арної ілюзії щастя? А можливо, що депресивна версія світу – то лише “дощ у голові”?
Дуже красивий, стильний музичний супровід. Основна мелодія в потязі торкає за душу моментально і довго не відпускає. Інші пісні просто вдало, атмосферно підібрані.
Гра торкається тем гомофобії і расизму, і припускаю, що когось це може напружити. Однак ці теми насправді вторинні і в контексті відповідних історій є влучно вплетеними у сюжет. Вони тут не відірвані від історичної реальності (навіть навпаки!) і не вставлені суто заради політичного коментаря. Це наголоси на тих чи інших труднощах, з якими стикаються наші “мандрівники”.
Окремо скажу пару слів про саму назву. Вона майже точно копіює назву книги письменника Італо Кальвіно “Якщо подорожній зимової ночі…“. З цікавості я почав читати цю книгу і поки не можу сказати, щоби теми, стиль чи настрій гри та книги перегукувалися хоча б якоюсь мірою. Хіба що манера акцентації на деталях подекуди видається подібною. Але і це може бути ненавмисним.
If On A Winter’s Night, Four Travelers – три загадкові, драматичні та моторошні історії в одній, і це все можна пройти за один вечір і цілком безкоштовно! Серед коротких ігор незалежних розробників – це справжній шедевр! Завантажте цю гру прямо зараз на Steam.
Ігровимір! 