Я нечасто перепроходжу навіть улюблені ігри. Не дозволяю собі цього за браком часу і тому, що “у світі ще так багато всього недослідженого!”. Зазвичай можу пройти гру вдруге, якщо у ній є кооперативний режим або вона має суттєві сюжетні розгалуження – як у “Відьмак: Вбивці королів”, де близько 40% гри виглядатимуть принципово по-різному залежно від
Категорія: Gamelore
Приблизно на середині гри Elden Ring мене спіткало похмуре усвідомлення, через яке я навіть хотів її відкласти. Я усвідомив, що ми граємо за лиходія-опортуніста, який іде до влади, іде по головах і має жменьку опцій, щоби перетворити світ на пекло. Втім, чим більше я розбирався з подіями гри, тим більше усвідомлював, що майже всі доступні


